понеділок, 23 жовтня 2017 р.

Історія Походження Німецької Мови

           
Німецька мова - Deutsche Sprache або Deutsch - офіційна мова німецької та австрійської нації, а також на ньому говорять на території Швейцарії, Ліхтенштейну, Австрії. Вона також є однією їх офіційних мов Люксембургу, Бельгії та Швейцарії. Німецька мова входить у німецьку гілку індоєвропейських мов.

Основу писемності мови становить латинський алфавіт. У період до початку ХХ століття офіційним шрифтом німецької мови був готичний шрифт. У загальноприйнятому нинішньому накресленні шрифт з'явився, хоча і неофіційно, з XIX століття, то ввели його у використання тільки в 1918 році, поле того, як сталася перемога Листопадової революції. Під час Другої Світової війни нацисти робили спроби знову ввести в обіг готичний шрифт, але у них нічого не вийшло. Зараз теж використовується готичний шрифт, але вже як елемент декору.

Літературна німецька мова була сформована з верхньо-південно-німецьких і верхньо-средненемецкіх діалектів. За часів Середньовіччя стався другий пересування приголосних. Пізніше літературна німецька мова вплинула на нижню-північно-німецькі діалекти, яких зміна зімкнено згодних не торкнулося.

Приблизно в 1200 році в поезії була прийнята спроба об'єднання діалектів німецької мови. Вона була досить успішною і полягала в тому, що поети у своїх творіннях намагалися не використовувати слова і вирази, які ставилися до різних діалектичним групам і були незрозумілі людям різних регіонів. Однак це нововведення було доступно тільки грамотним людям, яких у країні в той час було мало. І саме тому формування нового німецької мови (як усного, так і письмового) відносять до періоду закінчення пізнього Середньовіччя та початку Нового Часу.

Основою офіційного німецького літературної мови в німецькомовних країнах є діалект столиці Німеччини. На сьогоднішній день стандартна німецька мова - це симбіоз верхньонімецької і середньонімецьких діалектів, і тільки в місті Ганновері німецька літературна мова залишився незмінним протягом багатьох століть.

За часів Реформації в північній частині країни стандартний німецьку мову був прийнятий в якості мови, на якому проходило навчання в школах, їм користувалися в галузі державного управління. За часів процвітання Ганзи, діалекти нижньонімецької групи разом з нідерландською мовою були поширені на всій території
Північній Німеччині. Минув час, поки місцеві діалекти на цій території були майже повністю замінені літературною німецькою мовою.

Літературна німецька дуже сильно відрізнялася від нижньонімецькогодіалекту та з-за цього застосовувати їх разом не представлялося можливим. Зараз жителі Північної Німеччини майже не вживають нижньонімецький діалект, а говорять німецькою літературною мовою. А ось у центральній та південній частині країни збереглися місцеві діалекти. Завершено її формування було тільки до XVII століття.

Історію німецької мови поділяють на чотири періоди. Перший період - старий літературна німецька мова - тривав з 750 по 1050. Другий - середній літературна німецька мова - з 1050 по 1350 рік. Третій період - ранній новий літературна мова - тривав з 1350 по 1650. А з 1650 року почався четвертий період - сучасний літературний німецька мова, яка триває по теперішній час.

Німецька мова розвивалася на основі племінних діалектів, носії яких постійно переселялися з місця на місце. У той час, коли в північній частині Галлії були поширені діалекти і мови романської групи, в цю область оселилися франки (іствеони) і до кінця V століття утворилася держава Меровінгів, жителі якого говорили на двох мовах. У період, який тривав протягом V-IX століть, коли при владі були франки, західнонімецькі племена (такі як хатти, алемани, шурінгі, франки і баювари) і сакси об'єдналися на території 2-х держав - держави Каролінгів і Меровінгів. Сакси переселилися в ці області приблизно в IV-V століттях. Вони прийшли з узбережжя Північного моря і зайняли області Рейну і Везера. Таке об'єднання було початком формування стародавньої верхньонімецької мови, яка, у свою чергу, з часом стала мовою німецької нації. Носіями південно-німецької групи діалектів стали баювари і алемани (ерміони), які прийшли з області басейну річки Ельби в південну частину Німеччини в I столітті. А древнесаксонскій мова є основою нижньонімецьких діалектів. На початковому етапі древнесаксонська.


За часів правління Карла Великого (з 7768 по 814 роки) сакси, що займають територію між Ельбою та Рейном, були підкорені і насильно звернені у християнську віру. Такий поворот подій вплинув на розповсюдження серед германців латині, на якій грунтувалася християнська релігія. Так у побут увійшли латинський алфавіт, латинське письмо і латинська лексика. І протягом тривалого часу латинь застосовувалася а науці, в офіційному та діловому спілкуванні.

Пізніше, величезна Франкської імперії була розділена на три частини і в 843 році. Це поділ було затверджено і закріплено Верденська договором. Восточнофранкская імперія, колишня частина Франкської імперії, була, як і інші частини, багатоплемінному і лише до кінця X і початку XI століть жителі цієї області прийшли до мовного і етнічного єдності. Вперше про цю подію було згадано в Annolied в період між 1080-м і 1085-м роками. Тут слово «diutish» стало символом об'єднання німецьких діалектних груп.

Племена Салін і ріпуаріев утворили Франкської Союз племен і група діалектів, на яких вони говорили, лягла в основу мови німецької народності. А з IX століття формування національного німецького мови вплинули саксонські діалекти, які через якийсь час стали нижньонімецький діалектом, а верхньонімецької діалект утворили франкські, баварські і алеманнскіе діалекти, які об'єднували средненемецкіе і південно-німецькі прислівники.

У XIII-XIV століттях латинь поступово відтісняється з місця офіційно-ділового мови і замінюється що формується німецькою мовою.


середа, 4 жовтня 2017 р.

Das Oktoberfest 

Die Geschichte des Oktoberfests Hier ist die einmalige Gelegenheit für Sie, am Biertisch so richtig auf die Pauke zu hauen: Wer weiß schon genau wann und wie das größte Volksfest der Welt seinen Anfang nahm? Lesen Sie weiter und werden Sie schlauer. Die Idee Kein König, kein Minister, Nein, ein bürgerlicher Unteroffizier legte mit seiner Idee den Grundstein für das Oktoberfest. Eben dieser, seines Zeichens Mitglied der Bayerischen Nationalgarde, unterbreitete den Vorschlag, die Hochzeit von Ludwig von Bayern und Prinzessin Therese von Sachsen-Hildburghausen mit einem großen Pferderennen zu feiern. Der Bankier und Kavallerie-Major Andreas von Dall’Armi übermittelte den Vorschlag an König Max I. Joseph von Bayern – dieser war sofort Feuer und Flamme. Das erste Oktoberfest Am 17. Oktober 1810 war es soweit: Zu Ehren des königlichen Brautpaares, das am 12. Oktober 1810 geheiratet hatte, fand das erste Pferderennen und damit der Vorläufer zum Oktoberfest auf der Theresienwiese statt, damals noch am Stadtrand. Der Name für diese "Wiese" wurde damals von der Braut Prinzessin Therese übernommen und heißt seither Theresienwiese. Und weiter geht's Ein Jahr später waren sich alle einig: Das Fest soll weiterhin stattfinden. Veranstalter war diesmal der „Landwirtschaftliche Verein in Bayern“, der Fest und Pferderennen zur Präsentation bäuerlicher Leistungen nutzte. 1813 musste das Oktoberfest wegen der napoleonischen Kriege das erste Mal ausfallen. Jahr für Jahr fand die Wiesn daraufhin als privat finanzierte Veranstaltung statt, bis 1819 die Münchner Stadtväter die Sache in die Hand nahmen. Von nun an sollte das Oktoberfest jedes Jahr und ohne Ausnahme gefeiert werden, unter Leitung der Stadt München. Immer mehr Buden und Karusselle kamen dazu, was der Wiesn nach und nach zu ihrem Volksfestcharakter verhalf. 1850 gab es dann wieder richtig was zu feiern: Die Wächterin über das Oktoberfest, die Statue der "Bavaria", wurde enthüllt und ein Teil der Ruhmeshalle eingeweiht. In den Folgejahren musste das Oktoberfest abermals pausieren, wegen Cholera-Epidemien und Kriegen. 1881 die nächste Geburtsstunde: Die erste Hendlbraterei wurde eröffnet und das mittlerweile traditionelle Wiesnhendl an die hungrigen Besucher verkauft. Im späten 19. Jahrhundert entwickelte sich das Oktoberfest immer mehr zu dem Fest, wie wir es heute kennen. Elektrisches Licht erleuchtete die Buden und Karusselle, immer mehr Schausteller fühlten sich von dem Rummel angezogen und die Brauereien errichteten aufgrund immenser Nachfrage große Bierzelte mit Musikkapellen anstelle der kleinen Bierbuden. Das 20. Jahrhundert Zum 100. Jubiläum der Wiesn, im Jahre 1910, wurden in der Pschorr-Bräurosl, dem damals mit 12.000 Plätzen größten Festzelt, 12.000 Hektoliter Bier ausgeschenkt. Immer mehr neuere und aufregendere Fahrgeschäfte fanden ihren Weg auf die Theresienwiese. Während des Ersten und Zweiten Weltkrieges, sowie in der Zeit der großen Inflation in den 20er Jahren und in den Nachkriegsjahren, fiel das Oktoberfest aus und wurde bisweilen durch kleinere Herbstfeste ersetzt. Nach dem zweiten Weltkrieg wurde die Tradition der Pferderennen, mit Ausnahme des 150. Jubiläums 1960 und des 200. Jubiläums 2010, nicht wieder aufgenommen. 1950 zapfte erstmals der Münchner Oberbürgermeister Thomas Wimmer das erste Oktoberfestfass im Schottenhamel an. Seither ist es Tradition, dass der Oktoberfest-Anstich durch den Oberbürgermeister erfolgt, mit den Worten "O'zapft is". Am 26. September 1980 explodierte eine Bombe am Haupteingang des Oktoberfestes, 13 Menschen wurden dabei getötet und über 200 Besucher verletzt. Unter den Opfern war der Attentäter Gundolf Köhler selbst. Das Oktoberfestattentat gilt als einer der schlimmsten Anschläge in der deutschen Geschichte. Das Oktoberfest heute Heute ist das Oktoberfest das größte Volksfest der Welt und zieht jährlich rund sechs Millionen Besucher an. Immer zahlreicher werden auch die Gäste aus dem Ausland, wobei nicht nur die Nachbarländer Italien, Österreich und Holland, sondern vor allem auch die USA, Japan und Australien genannt seien. Immer mehr entwickelte sich das Oktoberfest zum Bierfest: 2010 wurden rund sieben Millionen Maß ausgeschenkt. Popmusik, Schlager und das Tanzen auf Bierbänken bestimmen heute die Festzeltstimmung. Damit das Oktoberfest nicht völlig zum "Ballermann" wird, wurde 2005 die "ruhige Wiesn" eingeführt: Demnach werden Festzeltwirte dazu angehalten erst ab 18:00 Uhr Partymusik zu spielen und davor bei bayerischer Blasmusik zu bleiben. So wird das Volksfest auch für Familien und ältere Gäste nicht unattraktiv. Zum 200. Jubiläum 2010 fand auf dem Südteil der Theresienwiese zusätzlich eine historische Wiesn statt, die an vergangene Zeiten erinnern sollte. Es gab ein gemütliches, familienfreundliches Festzelt, ein reiches Kulturprogramm, alte Karusselle und Pferderennen wie in den Anfangsjahren.

четвер, 7 вересня 2017 р.

Herzlich  Willkommen!   

Сподіваюсь, що гортаючи сторінки мого сайту, Ви отримаєте потрібну інформацію.  І  ця  інформація, яку Ви тут знайдете, буде для Вас цікавою та корисною. Надіюся, що мій сайт Вас зацікавить. Матеріали сайту оновлюються та доповнюються як моїми творчими розробками так і цікавинками з Інтернету.

Буду вдячна, якщо Ви залишите свій коментар із своїми враженнями від отриманих матеріалів! 

Бажаю вам і надалі з приємністю відвідувати сайт.

W eihnachten in  Deutschland